Вітряна віспа — це гостре інфекційне захворювання, яка супроводжується підвищенням температури тіла таплямисто-папульозно-везикульозним висипом на шкірі та слизових оболонках.

Етіологія. Збудник вітряної віспи — вірус, у навколишньому середовищі нестійкий. Встановлено ідентичність вірусів вітряної віспи та оперізуючого лишаю.

Епідеміологія. Джерелом інфекції є хворий на вітряну віспу, починаючи з І—2-го дня інкубаційногоперіоду і до 9-го дня з моменту появи висипу. Джерелом захворювання може бути також хворий на оперізуючий лишай. Вітряна віспа передається повітряно-краплинним шляхом на відносно далекі відстані (через сусідні кімнатиі квартири). Внаслідок малої стійкості збудника через третю особу та предмети, з якими стикався хворий, непередається. Сприйнятливість до вітряної віспи загальна. Хворіють діти всіх вікових груп. Переважна більшість хворих — це діти до 10 років життя. Патогенез. Вхідними воротами інфекції є верхні дихальні шляхи. Вепітелії слизових оболонок верхніх дихальних шляхів вірус вітряної віспирозмножується, проникає в русло крові і розноситься по всьому організму.Внаслідок дерматотропності вірус вибірково уражує шкіру, що клінічне проявляєтьсявисипом. Зрідка при вітряній віспі в легенях, печінці, нирках, підшлунковійзалозі настають специфічні зміни, зумовлені патогенною дією вірусу. Останнім часом вважають, що можливе тривале збереження вірусу вітряної віспи в організмі після перенесеної хвороби (в клітинах міжхребцевих нервових гангліїв). Внаслідок впливу несприятливих факторів вірус може активуватися, що клінічне проявляється оперізуючим лишаєм. Так можна пояснити можливість захворювання оперізуючим лишаєм людини, яка раніше хворіла на вітряну віспу, незважаючи на стійкість імунітету при вітряній віспі таі дентичність збудників обох захворювань.

Клініка. Інкубаційний період при вітряній віспі триває від 11 до 21 дня, найчастіше близько 14 днів. Продромальні явища зводяться до незначних симптомів загальної інтоксикації (нездужання, втрата апетиту, субфебрильна температура тіла тощо). На такому фоні або без будь-яких передвісників на шкірі з'являються висипання, що часто супроводяться підвищенням температури тіла.Перші елементи висипу можуть з'явитися при нормальній температурі тіла. Висип локалізується на обличчі, волосистій частині голови, тулубі та кінцівках. При інтенсивному висипу елементи його можна знайти на долонях та підошвах. Елементи висипу, пройшовши через стадії плями та дрібної папул», швидко перетворюютьсяна характерні для вітряної віспи елементи — везикули (пухирці). Деякі плямизникають, папули розсмоктуються, не доходячи до стадії везикули. Везикули привітряній віспі мають круглу або овальну форму та різноманітну величину (відмакового зернятка до великої горошини), розміщуються на неінфільтрованій основі, їхня стінка напружена, блискуча, вміст прозорий. Навколо везикули євузька смужка гіперемії. У разі проколу везикула спорожнюється завдяки своїй однокамерності. Окремі везикули мають пупковидні вдавлення, що пов'язується з початком розсмоктування їхнього вмісту. Везикули швидко підсихають (через 1—3 дні), на їхньому місці утворюються бурі кірочки, які відпадають через 1—3 тижні. Висип при вітряній віспі з'являється протягом кількох днів, тому для вітряної віспи характерною є поліморфність висипань — на певній ділянці шкіри можна знайти елементи висипу, що перебувають на різних стадіях розвитку (парули, везикули, кірочки). У деяких хворих одночасно з висипом на шкірі з'являються елементи висипу на слизових оболонках порожнини рота, носоглотки, гортані,статевих органах та в інших місцях. Це енантема, характерним елементом якої при вітряній віспі, як і на шкірі, є пухирець (везикула). Енантема може випереджати висипання на шкірі. Вітрянкових пухирців на слизових оболонках звичайно мало.Вони нестійкі, швидко перетворюються на поверхневі ерозії, які через кілька днів епітелізуються. Одночасно з підсиханням елементів висипу при вітряній віспі знижується температура тіла і поліпшується загальний стан хворого. Клінічні форми вітряної віспи різноманітні. У деяких хворихвітряна віспа характеризується появою поодиноких пухирців при відсутності загальнотоксичних симптомів (рудиментарна форма). Крім рудиментарної, спостерігається абортивна форма (папульозні елементи висипу підсихають, не доходячи до стадії везикули). Важкий перебіг мають пустульозна, бульозна, гангренозна, геморагічната вісцеральна форми вітряної віспи. При пустульозній формі вміст пухирців стає гнійним,у творюються пустули. Після їхнього підсихання і відпадання кірок залишаються рубці. Бульозна форма характеризується появою, крім типових везикулярних висипань, великих (діаметром до 2-4 см) пухирців з каламутним вмістом, які лопаються і залишають вогкі поверхні. Прогноз при цій формі у більшості випадків сприятливий. При гангренозній формі на місці пухирців з'являються некрози, які перетворюються згодом на глибокі виразки. Виникають явища загальної інтоксикації, часто — гнійно-септичні ускладнення. При геморагічній формі поряд з геморагічним характером вмісту пухирців з'являються крововиливи в шкіру, спостерігається кровоточивість слизових оболонок. Останнім часом у хворих, які приймали незадовго до захворювання вітряною віспою глікокортикоїдні препарати, спостерігаються тяжкі та злоякісні форми цієї хвороби. Генералізована вітряна віспа з ураженням внутрішніх органів (вісцеральна форма) діагностується звичайно тільки після смерті під час розтину. Це найтяжча форма вітряної віспи, при якій поряд з типовими змінами шкіри та слизових оболонок первинно уражуються легені, печінка, нирки, підшлункова залоза та інші органи..

Календар   щеплень  дитини

1-й день життя дитини – Гепатит  В

3-7 день життя дитини -  БЦЖ

1 місяць життя дитини – Гепатит В

3 місяці життя дитини –  1 АКДП (кір, дифтерія, правець) + 1 поліоміеліт

4 місяці життя дитини -   2 АКДП (кір, дифтерія, правець) + 2 поліоміеліт

5 міс. життя дитини – 3 АКДП (кір, дифтерія, правець) + 3 поліоміеліт

6 міс. життя дитини – Гепатит В

12 міс. життя дитини - КПК (кір, паротит, краснуха)

18 міс. життя дитини – 4 АКДП(кір, дифтерія, правець) +4 поліоміеліт

6 років життя    - 5 Аа КДП-М + 6 поліоміеліт

7 років життя – Р- Манту + БЦЖ

Р – манту (протитуберкульозна)  - 1 раз на рік від народження дитини до 18 років

Грип та його наслідки

 Чому захистити від грипу необхідно перш за все дітей?

1.     Вони хворіють особливо важко, на тлі частих застуд можуть виникнути ускладнення і розвинутися хронічні захворювання. Причина - вікові недосконалості імунних і анатомо-фізіологічних механізмів, які забезпечують захист дитячого організму від респіраторних вірусів.

2.      Саме діти приносять віруси грипу з дитячого садка або школи. Захворюваність у дітей у 5-7 разів вища, ніж у дорослих.

Як захиститися від грипу

1.     Дотримуватися правил гігієни. Всупереч розхожій думці, грип, ГРВІ тощо передаються не лише повітряно-крапельним, а й побутовим шляхом: через руки, рушники.

2.     Вести здоровий спосіб життя. Всі знають, що це означає, але всі слідують цьому правилу. Тим часом, умови та спосіб життя в 55% випадків визначають наш стан здоров`я, а генетичні чинники - лише 5-10%

3.     Зміцнювати імунітет. В осінньо-зимовий період необхідно регулярно приймати полівітамінні комплекси.

4.     Вживати заходів профілактики. Як захист багато лікарів рекомендують вакцинацію. Якщо з якихось причин щеплення робити не збираєтеся, необхідно використовувати неспецифічні засоби захисту:

народні засоби, імуностимулятори.

5.     Бути поміркованим. Якщо ви все ж захворіли, зведіть до мінімуму контакти, лікуйтеся вдома. Так ви і колег та сусідів не заразите, і самі не заробите ускладнення.

Режим харчування дитини вдома

Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.

Привчайте дитину:

ü перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;

ü під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;

ü після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.

Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.

Формуйте у дитини культурно-гігієнічні навички під час вживання їжі. Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним.

Обговорюйте з дитиною правила розпорядку, пояснюйте їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати у дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі:

ü привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п’ють, ложкою їдять тощо);

ü виховувати слухняність, пошану до дорослих;

ü заохочувати висловлювати прохання;

ü навчати словам ввічливості.

Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням обдавайте окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.

У разі епідемії гострих кишкових інфекцій чи грипу обов’язково дотримуйтеся порад санітарно-епідеміологічних станцій.

Рано чи пізно всі приходять до думки, що загартовуватися потрібно. Радує, що все більше батьків замислюються про загартовування дітей. Хтось ще під час планування вагітності вивчає цю тему, хтось замислюється про загартовування, коли дитина вже третій раз за місяць хворіє. Звичайно про загартовування дітей багато інформації і це тема не однієї статті. Тому сьогодні я напишу про загальні правила загартовування.
Що таке загартовування?

Загартовування – це підвищення стійкості організму людини до несприятливих умов навколишнього середовища. Загартовування дітей необхідно для того, щоб організм добре переносив дію перепадів температур, щоб діти не боялися переохолодження, протягів. У загартованих дітей знижується захворюваність і навіть якщо вони хворіють, то, як правило, хвороба проходить мене болісно і без серйозних наслідків.
Загартовування – як спосіб життя

Відомо, що здоров’я людини на 10 – 15% залежить від спадковості, 8 – 12% від рівня охорони здоров’я, 10 – 20% – від стану навколишнього середовища і 50 – 70% – від способу життя. Природно загартовування грає важливу роль у формуванні здорового способу життя.

Тому, мені хотілося б говорити про загартовування як про спосіб життя. Наприклад, дитину весь час кутають, оберігають від холоду, від протягів, але після прийняття ванни обливають холодною водою і вважають, що свій обов’язок виконали – загартували. Таке «загартовування» нічого доброго не принесе. Потрібен комплексний підхід, адже ми говоримо про здоров’я, яке, як відомо в магазині не продають. До речі, дорогі мами і тата, якщо ви збираєтеся загартовувати свого малюка, то і вам доведеться переглянути свої звички. Так що у вас є реальний шанс підвищити і рівень свого здоров’я.

Загартовувати дітей потрібно з самого раннього віку, так як дитина народжується з безліччю різних захисних і пристосувальних механізмів. Природа мудра і якщо ми звернемося до історії людства, то можна знайти факти коли діти народжувалися в лазні де температура була +50 градусів і жили там тиждень. Також у тунгусов народження дитини не вважалося якимось особливим подією, ніхто не готувався до пологів і бувало що жінка народжувала під час кочівлі, під відкритим небом і при сорокаградусному морозі. Новонароджена дитина витримував і холод і спеку. Також після народження у деяких народів дитини відразу обливали холодною водою, обтирали снігом. Загалом, дитина витримував все.

Так виникає природне запитання: куди ж поділася ця міцність і надійність організму у сучасного малюка? Чому діти хворіють частіше за дорослих? Адже хворіють від тих же перепадів температур, тільки от коливання їх зовсім не значні.

У новонародженого є механізми терморегуляції, що попереджають переохолодження та перегрівання. Створюючи дитині тепличні умови, ці механізми поступово атрофуються за непотрібністю. І виходить, що діти хворіють від легкого вітерцю, протягу, мокрих ніг, холодного мороженого.

Під впливом загартування і підвищується витривалість організму і його опірність до мінливих умов навколишнього середовища. Завдяки загартовуванню – водою, повітрям, розсіяним сонячним світлом: у дитини підвищується опірність до захворювань, удосконалюються захисні механізми організму. Загартовування надає позитивний ефект на фізичний розвиток дитини, на адаптацію організму до нових умов життя, сприяє правильному обміну речовин.

Напевно ви вже погодилися з тим, що загартовувати дитину потрібно. Успіх загартовування буде залежати від виконання простих правил загартовування.
Загальні правила

Всі гартують процедури повинні проводитися в комфортному емоційному плані на тлі позитивних емоцій.
Систематично проводити загартовуючі процедури в усі пори року без перерв.
Поступово збільшувати сили закаливающего фактора.
Правильно підбирати і дозувати гартують процедури індивідуально для кожної дитини з урахуванням віку.
Ніколи не починати процедури якщо дитина замерз – не допускати переохолодження дитини.
Починати загартовування в будь-якому віці – бажано всією сім’єю.
Гартують процедури потрібно поєднувати з фізичними вправами і масажем.

Забезпечити систематичне проведення гартують цілий рік можна лише в тому випадку, якщо вони міцно увійдуть до розпорядок дня дитини і будуть поєднуватися із звичайними заходами, проведеними в різний час доби – умивання, прогулянка, сон, гра, гігієнічна ванна і т. д. Загартовування повинне стати способом життя.

Гартують процедури поділяються на загальні та спеціальні.

Загальні включають правильний режим дня, заняття фізкультурою, раціональне харчування – наш спосіб життя.

Спеціальні гартують процедури:

загартовування водою – водні процедури,
загартовування повітрям – повітряні ванни,
загартовування сонцем – сонячні ванни.

Ми познайомилися із загальними правилами загартовування дітей. Про кожному виді загартовування я напишу окрему статтю. Так що готуємося і загартовується із задоволенням.